Гімн школи

Сл. Надії Мандебури-Грицюк
Муз. Миколи Моторного

У час важкий ти, школо, народилась,
Важкі роки із гідністю пройшла.
В розруху, в голод, у воєнні роки
Єдиною розрадою була.

Зерном відбірним ниву засівала,
Тяглись до сонця паростки, росли.
А ти раділа, школо, ти навчала,
Дитячі душі зелом тим були.

Із року в рік міцнішали і зріли,
Здоров’я набиралися й снаги.
Й по всьому світі ніжно-білим цвітом
Твої зусилля, школо, розцвіли.

Багато хто відомим став в країні,
І то байдуже, де тепер живе.
Важливо те, що школу пам’ятає,
. І прославляє рідне Степове.

Ти, як велика, школо, сіра птаха,
Що примостилась посеред села.
А під крилом мужніють пташенята,
Щоб потім відлетіли з-під крила.

Живи, радій і сій у юні душі
Зерно добірне, зріле й золоте,
Нехай воно на полі вселюдському
Добробутом і щастям проросте.